Серед мальовничих пагорбів Гвадалахари, в долині Тахунья, розкинуло свої затишні вулички невелике середньовічне місто Бріуега. Його навколишні ідилічні краєвиди та чудова архітектура нагадують італійську Тоскану. Здається, що це місце спеціально створене для спокійних прогулянок між стародавніми стінами, інстаграмними фотосесіями та насолодою ароматом лаванди, що витає в повітрі. Тут є чим здивувати та вразити численних туристів.
Величезні лавандові поля на околицях Бріуеги з'явилися наприкінці 50-х років XX століття, коли місцевий вчитель та його брат привезли з Франції кілька кущів незнайомої для цих місць рослин. З того часу кожен липень 1400 гектарів землі навколо міста забарвлюються у фіолетовий колір, а три дистилерії експортують есенції лаванди в різні країни світу. Тисячі мандрівників спеціально приїжджають сюди, щоб відвідати знаменитий фестиваль з концертами просто неба, зробити яскраві знімки та, звичайно ж, придбати ефірні олії, продегустувати пиво й сир із квітів лаванди.
Знаменита Бріуега і найбільшим у країні унікальним лабіринтом арабських печер X століття, розташованими під центром міста. Колись ці підземні ходи завдяки постійній цілорічній температурі близько 12°C використовувалися як склади для зберігання продуктів. А також служили таємними ходами для евакуації під час облоги. Хоча величезна система тунелів і галерей Хардін-де-ла-Алькаррія тягнеться під землею на вісім кілометрів, для туристів відкрито лише 500 – 700 метрів підземелля.
Перед в'їздом у місто стоїть великий гранітний сувій XVI століття, який вказує, що з 1212 року Бріуега має особливий статус і свою власну юрисдикцію, а всі народи, що його населяють – рівні права. А з 1973 року її історичний центр було оголошено об'єктом, який представляє культурний інтерес і знаходиться під охороною держави.
Цікавою пам'яткою є Королівська суконна фабрика, побудована в другій половині XVIII століття у найвищій точці – районі Санта-Люсія та її чудові сади. Цей шедевр іспанської промислової архітектури місто отримало у подарунок від французької династії Бурбонів, як подяку за підтримку у війні за іспанську спадщину. Протягом ста років, аж до свого закриття у 1835 році, фабрика була одним із найпрестижніших підприємств Іспанії.
Від середньовічної фортеці, що колись оточувала місто, побудованої ще арабами, до наших днів збереглися лише два кілометри стін, арка Косагон і ворота Кадену. А в замку Бріуега XII століття, інтер'єр якого служив у давнину цвинтарем, можна побачити частину приміщень та готичну каплицю. Неподалік розташовані кілька культових споруд XIII століття – красива церква Санта-Марія-де-ла-Пенья, названа на честь покровительки міста, церкви Сан-Феліпе та Сан-Мігель, а також старовинний францисканський монастир Сан-Хосе, де знаходиться виставковий зал та музей мініатюр.
Прогулюючись затишними вуличками Майор та Армас, площею Пласа-дель-Косо неможливо пройти повз монастир Святого Йосипа, вишуканого родового будинку родини Гомес і міської в'язниці часів Карла III. У місті дуже багато фонтанів, особливо виділяється монументальний фонтан Бланкіна з дванадцятьма струменями води, що переливаються всіма кольорами веселки, за яким розташована старовинна пральня.
Місто відоме своїми традиційними коридами. З 1584 року, у середині серпня, тут проводять, одні з найстаріших в Іспанії, щорічні забіги бугаїв, яких випускають на пасовища у прилеглих долинах. З 2009 року це масштабне свято оголошено «Фестивалем регіонального туристичного значення». А навесні на арені, збудованій архітектором Амбросіо Арройо, проходять бої биків.
Околиці Бріуеги ідеально підходять для верхової їзди. Туристи можуть прогулятися на конях навколо міста та насолодитися чарівними незабутніми ландшафтами та атмосферою автентичної Іспанії.