Рішення укласти шлюб та створити родину є одним із найголовніших у житті кожної людини. Особливо важливою частиною одруження є вінчання. Адже це святе таїнство скріплює союз двох закоханих не лише на землі, але й на небі. Перед священником і перед Церквою наречені обмінюються обітницями та отримують благословення для створення подружжя.
Оскільки вінчання є великим церковним таїнством, воно вимагає дотримання певних правил і вимог. Особливо варто бути уважними молодятам, які збираються укладати шлюб в іншій країні.
Таїнство шлюбу в Ізраїлі
Отже, розповідаємо, як підготуватися до вінчання нареченим, які мають намір одружуватися в Ізраїлі у каплиці імені Феодорівської ікони Божої Матері.
Насамперед на пару чекає попередня співбесіда з відповідальною особою Олександрівського подвір'я. Після цього наречені мають подати письмове прохання Управлінню подвір'я та уважно ознайомитися з деякими положеннями. Зокрема, перед таїнством шлюбу священник проводить бесіду про підготовку до вінчання та розглядає надані молодятами документи. Також наречені повинні дотримуватися наступних вимог:
1. До початку таїнства вінчання треба пред'явити паспорт і громадянське свідоцтво про шлюб.
2. Якщо у когось із наречених був попередній шлюб, освячений Православною Церквою, перед повторним вінчанням необхідно отримати письмову резолюцію правлячого архієрея єпархії (за місцем проживання) про зняття шлюбу з першого шлюбу.
3. Обоє наречених повинні бути хрещені в Православній Церкві та мати натільний хрест.
4. Бажано, щоб перед вінчанням наречений і наречена сповідалися та причастилися Святих Христових Тайн на Божественній літургії.
5. Наречені мають бути належно одягнені (сукня без глибоких декольте і вирізів, голова покрита, наприклад, фатою або капелюшком).
6. Наречені повинні мати при собі обручки.
Вінчання проводиться у каплиці імені Феодорівської ікони Божої Матері при Олександрівському подвір'ї в Єрусалимі у призначений час. Винятки – святкові та передсвяткові дні, а також дні, коли за Статутом Церкви вінчання не відбуваються.
Як відбувається таїнство шлюбу
Таїнство складається з двох частин: заручини та вінчання. Під час заручин священник вручає нареченим запалені свічки, надягає їм обручки й тричі змінює їх на пальцях. І з цього моменту пара вважається зарученою.
Далі таїнство продовжується вінчанням. Спершу молодята стають на вінчальний рушник – символ цнотливості та подружньої вірності. Священник запитує пару, чи вільне їхнє бажання стати законним подружжям. На що вони мають вимовити три молитви, які просять Боже благословення на одружених. Після цього на наречених покладаються вінці-корони, які є образом вінця Царства Небесного та символом майбутньої перемоги над пристрастями.
Після цього мають прозвучати уривки з апостольського послання та Євангелія про обов'язки подружжя та благословення шлюбу в Кані Галілейській. Також наречені повинні тричі відпити вина з чаші, яку їм піднесе священник. Це стане символом чаші життя, через яку їм доведеться йти, поділяючи радості та скорботи до кінця своїх днів.
Виконавши всі ці дійства, священник з'єднує руки наречених і тричі обводить їх навколо аналоя у супроводі співу весільних тропарів. А на завершення таїнства вінчання благословляє молодят іконами Спасителя і Богородиці.
У яких випадках таїнство вінчання не може відбутися
Існують певні дні та свята, коли таїнство шлюбу не можна проводити, зокрема:
- Напередодні Дводесятих свят: Різдво Богородиці (21 вересня), Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня), Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня), Різдво Христове (7 січня), Хрещення Господнє (Богоявлення, 19 січня), Стрітення Господнє (15 лютого), Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня), Преображення Господнє (19 серпня), Успіння Богородиці (28 серпня), Вхід Господній до Єрусалиму (Вербна неділя, за тиждень до Великодня), Вознесіння Господнє (40-й день після Великодня), День Святої Трійці (П'ятидесятниця, 50-й день після Великодня).
- 13 жовтня (напередодні Покрови Пресвятої Богородиці).
- 11 вересня (день Усікновення Глави Іоанна Предтечі).
- 27 вересня (свято Воздвиження Хреста Господнього).
- Сирний тиждень (один тиждень до початку Великого посту).
- Великий піст (сім тижнів до Великодня).
- Петрів піст (другий понеділок після Трійці).
- Успенський піст (14-27 серпня).
- Різдвяний піст (28 листопада-7 січня).
- Святки (7-20 січня).
- Великодній тиждень (світлий тиждень).
Коли священник може відмовити нареченим у вінчанні
Також можуть виникати випадки, коли священник має право відмовити парі в одруженні. Наприклад, існують певні церковні закони та розпорядження, які не дозволяють проводити таїнство вінчання. Серед таких:
- відсутність державної церемонії реєстрації шлюбу;
- безбожжя (атеїзм) охочих одружитися;
- близька кревна спорідненість наречених;
- духовна спорідненість наречених (Церква не благословляє шлюби між хрещеними батьками та хрещениками);
- один із наречених (або обидва) не пройшов обряд хрещення;
- один із наречених офіційно одружений з іншою особою;
- один із наречених сповідує католицтво, протестантство чи нехристиянську релігію;
- один із наречених раніше дав чернечу обітницю або перебуває у священному сані;
- значна різниця у віці.
Окрім того, Церква не схвалює третій шлюб, хоча терпимо ставиться до нього з метою недопущення гріха перелюбу. Проте у такому разі нареченим треба мати особливий дозвіл церковної влади. А-от четвертий шлюб Церква суворо засуджує.
Але не всі перераховані умови можуть стати підставою для відмови у вінчання. Деякі з них можна все ж таки виправити. Наприклад, шлюб можливий між хрещеними батьками та хрещениками, нерівними за віком парами, а також православними із католиками чи протестантами, якщо у наречених є дозвіл на вінчання від правлячого архієрея. Також повінчатися зможе нехрещене подружжя, але перед цим вони мають пройти обряд хрещення.
Варто звернути увагу, що в Україні та інших країнах таїнство вінчання не має юридичної сили. Якщо шлюб не зареєстрований у РАГС, він вважатиметься недійсним, навіть якщо пара повінчалася.